На Заході (особливо в ЄС) в останні роки з’явилось та стало досить популярним серед окремих експертів та політиків уявлення про те, що Росія та Китай мають непереборний конфлікт геополітичних інтересів, відтак Росія може стати союзником Заходу та навіть щитом від китайської експансії. Прихильники такої концепції активно закликали країни Заходу обирати між Китаєм та РФ, пропонуючи одну з країн в якості стратегічного партнера по стримуванню іншого. Таке уявлення нехтувало наявність тісних політичних, економічних та військових зв’язків між країнами, а також ідеологічну спорідненість поміж авторитарними моделями державного капіталізму, що запроваджені в обох країнах, та агресивному антиамериканізмі та антизахідництві, що лежить в основі головних засад м’якої сили, що використовуються РФ та Китаєм.
Міжнародна криза, викликана світовою пандемією КОВІД-19, та скоординована китайсько-російська взаємодія при використанні цієї кризи для зміни світового геополітичного ландшафту, ослабленню США, ЄС та НАТО та нарощування власного міжнародного впливу, остаточно довела хибність вищезгаданої концепції щодо можливості використання РФ в якості партнера проти Китаю (ця концепція має бути окремо досліджена з метою виявлення в її розробці та поширенні ознак стратегічного дезінформування).
Впродовж останнього місяця Китай та Росія не лише синхронно використовують однакові наративи, але й здійснюють логістичну підтримку операціям впливу одна одної не лише через канали офіційної державної пропаганди, але й через спільне використання на Заході підконтрольних спеціальним службам цих країн прихованих інструментів: засобів масової інформації, лідерів громадської думки, громадських організацій, профспілок, аналітичних центрів та представників політичного естеблішменту.
Рефлексивний контроль, який використовується при проведенні таких операцій впливу, створює також велику кількість органічної підтримки цих наративів так званими корисними ідіотами, в тому числі серед посадових осіб різних країн (особами, які не є безпосередніми агентами китайсько-російського впливу, проте приймають та поширюють меседжі, розроблені органами спеціальної пропаганди цих країн).
Вагома частина інформаційних інтервенцій, що здійснюється в рамках заходів спеціального впливу двох країн, направлена на формування та підтримку стану масової істерії (до прикладу, активне поширення засобами офіційної китайської пропаганди інформації про появу нового хантавірусу). Такий стан суттєво послаблює здатність населення критично сприймати інформацію, спрощує нав’язування йому моделей необхідної поведінки та створює передумови до підвищення антиурядових настроїв.
Одним з головних елементів кампанії м’якої сили, що здійснюється двома країнами, є пропозиція нового, не лише більш безпечного, але й більш справедливого світу, що може постати за рахунок прийняття світової гегемонії КНР (в рамках підтримки цього стратегічного наративу через канали впливу, підконтрольні РФ та КНР, поширюється інформація про переваги авторитарних країн над демократіями в питаннях протидії таким викликам, як масові захворювання).
Така пропозиція в поточній ситуації може виглядати особливо привабливо для тих країн, етнічних, релігійних та інших соціальних груп, що відчувають себе пригнобленими. До певної міри це — адаптація стратегічного наративу Вудро Вілсона часів Першої світової війни “про війну, яка має завершити всі війни”. В рамках цього здійснюється кампанія по скасуванню всіх санкцій, яка пов’язується також з прощенням також фінансових зобов’язань, що приваблює населення країн, що мають проблеми з обслуговуванням свого державного боргу.
В публічній площині Китай та Росія використовують класичну тактику “добрий-злий поліцейський”, де роль злого відводиться РФ. До прикладу, саме російські офіційні спікери використовуються для підтримки наративів про розвал ЄС та НАТО, про відсутність в цих організаціях внутрішньої солідарності, для поширення інших негативних меседжів. Китайські офіційні спікери здебільшого застосовуються для просування меседжу про Китай, як країну, що перемогла коронавірус, і тепер єдина здатна врятувати людство від нього. Поруч з китайськими медичними протоколами, які активно перекладаються та поширюються світом, також активно поширюються протоколи китайського авторитаризму.
В рамках економічних диверсій проти країни Заходу здійснюється активне використання профспілкових організацій з метою зупинки максимальної кількості виробництв в цих країнах під приводом захисту працівників від зараження. Попри те, що переважна більшість міжнародних профспілкових організацій мають історично тісні зв’язки з радянським блоком, жодна з них не вимагає зупинки виробництв в Китаї або Росії.
Такі процеси також підтримують впливи на фондові ринки з метою спонукати інвесторів інвестувати в китайську економіку, як таку, що вже пройшла коронавірусну кризу і є більш стабільною. Паралельно проводяться інформаційні операції по підриву довіри інвесторів до економік західних країн(до прикладу, КНР організовує прес-конференції власних медиків в Європі, де вони прогнозують нездатність Заходу побороти пандемію навіть впродовж кількох років).
Сукупність цих індикаторів свідчить про китайсько-російську спробу використати пандемію КОВІД-19 для вирішальної гібридної битви з Заходом, і особливо з США. При цьому природа співробітництва Китаю та Росії нагадує аналогічну взаємодію ВБ та США під час Другої світової війни та після Суецької кризи.
Враховуючи той факт, що основним театром цієї вирішальної битви є людський простір, Заходу в стислі терміни необхідно забезпечити масовий імунітет власного населення від таких впливів. Найбільш ефективним методом протидії ворожій пропаганді має стати розкриття зв’язків ЗМІ, лідерів громадської думки, аналітичних організацій та політиків з антизахідними силами, пояснення синхронізації їх заяв з аналогічними заявами офіційної пропаганди РФ та КНР.
Для втримання позицій лідера вільного світу США також необхідно активніше включитись в координацію міжнародної взаємодії, як по протидії пандемії, так і по ліквідації її катастрофічних економічних наслідків. До прикладу, Новий План Маршала для країн Східної Європи міг би стати гідною альтернативою китайським спробам встановити контроль в регіоні.
Проте ключовим завданням для перемоги в цьому гібридному протистоянні є наявність інструментів для його ведення. Для довгострокової стабільної стратегії в регіоні США гостро потребують тут власних ЗМІ, лідерів громадської думки, аналітичних центрів та головне політичних партнерів, що здатні вибудовувати та реалізовувати взаємовигідні двосторонні відносини.
Щоб залишитись лідером вільного світу, США мають стати лідером вільного світу знову.
Олександр Данилюк — керівник Центру оборонних реформ, член Міжвідомчої платформи по протидії гібридним загрозам
Только главные новости в нашем Telegram, Facebook и GoogleNews!
Tweet